18 травня 1944 року радянський уряд вирвав з коренем малі народи Криму, позбавивши їх батьківщини. 70 років не гоїлася рвана рана на тілі кримськотатарського народу. 70 років жила пам'ять про страшні події депортації й численні жертви тоталітарного режиму Сталіна. 70 років кримські татари, разом з іншими депортованими народами, жили мріями про повернення, аби жити далі у мирі й злагоді. Через 70 років з дня депортації, день у день, 18 травня 2014 року військове захоплення Криму спеціальними військами армії Путіна вигнало кримських татар з їхньої власної землі, піддав їх новим мукам й позбавив свого голосу. Невже історія знов і знов повторюється у своїй жорстокості?
Повернутись
АНДРІЙ БЕЗЛЮДНИЙ ТА М. ВАДІМСЬКИЙ
Андрій Безлюдний народився у 1989 році в Сумах, маленькому містечку північно-східної України. У 2008 році переїхав до Києва для навчання в Національному університеті кіно, театру та телебачення ім. Карпенка-Карого, почав експериментувати з різноманітними формами та стилями, допоки не усвідомив, що документалістика захоплює його набагато сильніше, ніж ігрове кіно. В університетські роки брав участь у програмі для молодих кінематографістів Generation Campus 2012 (Росія). Декілька його короткометражних стрічок демонстрували на місцевих і міжнародних фестивалях. З літа 2014 року працює режисером-монтажером і допомагає іноземним журналістам на сході України, де знімає військових і волонтерів. Фрилансер, відеограф і режисер. Мешкає у Києві.
Виходець з Донбасу, Вадімський багато років був підприємцем і реалізовував різноманітні проекти: від мовної школи в Оксфорді до крамниці товарів для кемпінгу в Донецьку. У 2011 році вступив до паризької арт-школи, де вивчав образотворче й ілюстративне мистецтво. Влітку 2013 року повернувся до Донецька, а вже за декілька місяців опинився на Київському Майдані у вирії подій Революції гідності, де почав знімати документальну стрічку «Уніформа». Навесні 2014 року Вадімський знов приїхав до рідного Донецьку і на власні очі побачив, як політичний конфлікт перетворився у громадянську війну. Він втратив свій бізнес. Проте мовні навички, знання місцевих особливостей і досвід кінооператора, здобутий у роботі над документальним фільмом, допомогли знайти роботу в європейських медіа. У 2014 – 2016 рр. працював із такими медіакомпаніями, як Axel Springer, Paris Match, Le Monde, FRANCE 24, ARTE та іншими.
УНІФОРМА
Київ. Майдан. На вул. Грушевського зустрічаємо 5 міліціонерів з Донецьку та Луганську, змушених протистояти народному повстанню. Фільм про людей по інший бік барикад Майдану та їхні погляди на події та ситуацію в країні.
Повернутись
АНДРІЙ ПІДДУБНЯК
СХІД/ДІТИ
Найбільше під час війни страждають найменш захищені - діти і старики. А якщо ці діти ще й сиротки, та ще й серйозно хворі, вони перші про кого забуває агонізуюча соціальна машина.
Повернутись
ВІТАЛІЙ ПАВУК
Віталій Павук народився 26 травня 1996 року в селі Шибалин Тернопільської області. Вчився у Київському коледжі технології та дизайну. Над створеннями фільмів працює разом із своїм батьком. У січні 2015 року стали переможцями конкурсу короткометражок #filmchildren організоваго Британською Радою в Україні разом із ЮНІСЕФ Україна у рамках XIV фестивалю "Нове британське кіно", знявши 15-ти секундне відео та фіналістами конкурсу урбаністичних короткометражок на фестивалі «86». Переможець у номінації «Експерементальне кіно» фестивалю «Кіномедіа» 2015 року.
ХУДОЖНИК ШИБАЛИНСЬКОЇ ЗЕМЛІ
Фільм про художника Василя Павука, його точку зору щодо мистецтва – його бачення, судження і втілення. Василь Павук став учасником експериментального бієнале образотворчого мистецтва, Париж, Франція. Відповідно до контракту має до 30 вересня 2016 року не створювати твори образотворчого мистецтва. Але може творити у інших традиційних галузях кіно, поезія, проза тощо...
Повернутись
ДМИТРО КОНОВАЛОВ
Я здобув ступінь доктора філософської антропології в Харківський Національний Університеті. Декілька років тому я зрозумів, що теоретичний підхід не дозволяє дістатися до сутності процесів, які я спостерігав, тому вирішив розвиватися в напрямку режисури документального кіно. Зараз працюю над проектами, що документують процеси унікальних соціальних трансформацій в Україні. Я зацікавлений в процесі зміни політичних еліт - зміні старих корумпованих політиків на нову генерацію. Я вірю, що такі зміни проголошують загальнолюдські цінності близькі не тільки українцям, а й міжнародній спільноті.
ВІЙНА ТА МІСТО
Цей фільм – про те, як війна приходить до міста. Лютий – квітень 2014 р., Харків, площа Свободи. Комуністичні прапори, вигуки «Росія з нами», мітинги комунальників та штурм обласної адміністрації. Серпень 2014 р., Харківський військовий госпіталь. У сусідній Донецькій області тривають жорстокі бої, основний потік поранених солдатів іде до Харкова. Медики ледве справляються з колосальним навантаженням; поранених дуже багато, хірурги оперують цілодобово. А за парканом охоронюваної території військового госпіталю – тихий, мирний Харків, який іще не усвідомив, що війна вже давно тут.
Повернутись
МИКОЛА ДОНДЮК
Микола Дондюк працює над кількома документальними проектами, що фокусуються на відображенні різнобарвної української реальності засобами прямого кіно
ВСЕ ІДЕ ЗА ПЛАНОМ
Фільм про незаконне будівництво у столиці України, про боротьбу місцевих активістів проти невідомих озброєних людей, які охороняють місце незаконної забудови, про бездіяльність продажної міліції, яка «кришує» незаконні будівництва по всьому Києві, про місцевих чиновників, які нічого не роблять. Усе йде за планом, а якщо ні – тоді ігнорується чи придушується силою влади та великих грошей
Повернутись
ПЕТРО АРМЯНОВСЬКИЙ
Петро Армяновський (Донецьк, 1985) - перформер, режисер, драматург. Навчався у студії Донецькому Камерного театру "Жуки", "Школі перформансу", у Марини Абрамович. Створював різноманітні роботи у Донецьку, Києві, Москві, Львові.
ВОЛОДЯ, ГЕРОЙ РЕВОЛЮЦІЇ
У березні 2014 року після анексії Криму у Донецьку розпочались проросійські мітинги. У пам'ятника Леніну на центральній площі мільйонного міста постійно чергувало кілька десятків людей, які виступали проти київських фашистів, содомії ЄС, ядерних відходів США й за введення російських військ на Донбас. Один з протестувальників, 18-річний Володя, який мріє подорожувати й співати пісні. Його кумири канадійська поп-зірка Джастін Бібер й російський Рома Жолудь. Чому молода людина повірила пропаганді й пішла штурмувати облдержадміністрацію?
Повернутись
РУСЛАН ГІРІН
ДЖУРА
Хлопчик шкільного віку приходить на Майдан навчитися козакувати (військовій справі). Його тренує обозний, козак Михайло Гаврилюк. Протести радикалізуються. Гаврилюка беруть в полон працівники Беркуту. Інтернет облітає ролик де над Козаком знущаються працівники міліції. Він з честю переносить знущання. Відео викликає ще радикальнішу хвилю протестів. Козака відпускають. З цього моменту до Гаврилюка не зупиняється потік людей, які хочуть висловити йому свою підтримку, дати гроші, попросити автограф, або навіть поцілувати руку. Журналісти в черзі за інтерв'ю. Козак замріюється взяти участь у виборах президента і попадає в поле зору політичних сил. Маленька розповідь, про життя на Майдані часів революції.
Повернутись
УЛЯНА ОСОВСЬКА
Уляна Осовська народилась в маленькому місті на Поділлі, де не було кінотеатрів. Вивчала міжнародну економіку та економічне право в Київському національному економічному університеті, працювала юристом. В 2013-2014, під час і після Майдану, активно зайнялась волонтерством, тоді ж познайомилась з українським документальним кіно. В липні 2014 стала співзасновником громадської організації, яка займається розвитком і розповсюдженням документального кіно в Україні. Мріє, щоб навіть у найглухішому українському селі люди мали можливість дивитись якісне кіно.
ДОВІРЕНА ОСОБА
Після революції 2014 року Україна достроково обирає Верховну Раду. Подія загальнонаціонального значення, у всіх тільки і мови про вибори. Як відбуваються вибори насправді? Що таке вибори для пересічного жителя українського села? У фільмі ми завітаємо на виборчі дільниці і побачимо як працює Окружна виборча комісія після того, як всі дільниці закриті. Ми поспілкуємось з Головами місцевих комісій і познайомимось з тими, хто організовує та вболіває за процес волевиявлення народу.
Повернутись
ХРИСТИНА ЛЮЛЬЧЕНКО
Христина Люльченко народилася у 1988 р. у Республіці Саха (Якутії). Закінчила Театральний факультет КНУ театру, кіно та ТБ. ім. Карпенко-Карого. Працювала в різних театрах актрисою та помічником режисера. у 2012 та 2013рр була організатором Севастопольського Міжнародного Фото-Кіно Фестивалю
ПІСНЯ БІЙЦЯ
Під час бойових дій на сході України боєць пише вірш. Автор шукає музиканта, щоб з вірша з'явилась пісня, і звертається до свого тата, що проживає в Росії, на Камчатці.